Закрити
Хто придумав пускати мильні бульбашки?
19 Квітня 2010, 00:00 , Переглядів: 8277
FacebookTwitterLivejournal
Хто придумав пускати мильні бульбашки? Фото: julen4ek.blogspot.com Ж. Б. С. Шарден. Мыльные пузыри. Ок. 1739 г

Колись люди жили зовсім без мила, і ось нарешті мило винайшли.

Цього дня всі терли одне одному спини і обливалися теплою водою. Але спробуй не обливайся, якщо король, анітрохи не жартома, наказав всім вимитися з милом під загрозою страти. І всі цього дня намилили мочалки. Лише один старий чоботар на ім'я Пумпатус сидів, сховавшись, в своїй старій будці.

Більше за все на світі Пумпатус не любив мити шию. Йому удалося прожити ціле життя, обійшовшись без цього. "І ось - тепер уже нікуди не подінешся", - думав Пумпатус і сумно посмоктував свою трубку з тютюном. За вікном почулися кроки, і Пумпатус знав, хто це. Два величезні стражники узяли Пумпатуса під пахви і через п'ять хвилин вже підвели його до міської в'язниці.

У кімнаті, де замкнули Пумпатуса, була ванна з мильною піною і багато рушників. "Згоден?" - запитали два величезних стражники. "Ні за що, - відповів Пумпатус. - Ні за що". І його залишили, аби він останній раз перед стратою викурив свою трубку.

Пумпатус затягнувся і раптом побачив, що з трубки вилетіла прекрасна прозора бульбашка. Вона вилетіла у вікно і засіяла на сонці: у ній стрибали маленькі веселки. За кулею вилетіла друга... Пумпатус в усі очі дивився на це диво. Перехожі внизу теж задерли голови. Незабаром зібрався натовп, і почався переполох. Про те, що Пумпатуса повинні були стратити, всі, звичайно, і думати забули. Професор, якого запросили у всьому розібратися, оглянув трубку Пумпатуса. "У трубку попала мильна піна. Ось в чому справа", - оголосив професор натовпу під вікном.
Цього дня ніхто в місті вже не палив трубок. Всі наповнили трубки мильною піною і пускали бульбашки. Все піднебіння було різноколірним від мильних куль.

Панянкам стали дарувати букети з мильних бульбашок. Звісно, такі букети лопалися, та зате замість них доводилося відразу дарувати нові. І пані були щасливі. Адже набагато приємно отримати в подарунок безліч букетів замість одного!

Чоловіки носили капелюхи з мильних міхурів. Ці капелюхи можна було не знімати, заходивши до будинку: увійдеш, а від твого капелюха вже нічого не залишилося.

У кімнатах і залах, в театрах і в палацах поряд із справжніми лампами вішали лампи з мильних бульбашок. Правда, такі лампи швидко розліталися по повітрю, та зате мильні кульки відображали світло від справжніх ламп, і ставало в тисячу разів світліше.

На ринку три кавуни коштували 13 мильних бульбашок, а мішок муки - 24 мильних бульбашки.

З тих пір мильні бульбашки перестали так цінуватися. Але все одно, вже стільки століть підряд нікому не буває нудно, якщо в руках у нього є трубочка і чашка з мильною піною. А чи знаєте ви, про що думала людина, яка подарувала світу це дивний винахід, про що думав, хитро сміючись, Пумпатус, коли їхав з в'язниці додому в золотій кареті і всі махали йому услід руками? "А шию я так і не вимив! - думав він. - Так і не вимив!"

Але тому, хто придумав пускати мильні бульбашки, можна пробачити будь-які недоліки.

Автор: Шихзаманова Ольга
Видалити Відміна
Забанити Відміна