Закрити
Чемериця - рослина з їдким запахом.
05 Червня 2008, 00:00 , Переглядів: 2943
FacebookTwitterLivejournal
Чемериця - рослина з їдким запахом. Чемериця - рослина з їдким запахом

Уривок з повісті відомого єврейського письменника Шолом Алейхема "Хлопчик Мотл ".

 

Мій старший брат Еля навчився виганяти з людських осель мишей, щурів, тарганів та іншу бридоту.
Для цього він придбав цілий мішок якогось порошку.

Одного разу я сів на той мішок верхи. Уявив собі, наче піді мною кінь. Звідки мені було знати, що мішок лусне - і з нього посиплеться жовта потеруха! Від неї йшов такий гострий дух, що можна було знепритомніти. Я нахилився, хочу зібрати розсипане, та раптом на мене нападає чхання. Я чхаю так довго, аж поки вибігаю надвір.

Приходить мама і бачить, що я чхаю.

- Лишенько мені! Де це ти підхопив такий нежить? - питає вона, заламуючи руки.

Я не перестаю чхати й показую на хату. Мама метнулася туди й тут-таки вискочила, чхаючи ще більше, ніж я.

Тут нагодився мій брат Еля й бачить, як ми обоє невпинно чхаємо.

- Що сталося? - стурбувався він.

Мама киває на хату. Еля забігає туди й прожогом вертається з галасом:

- Хто це роз… Апчхи! Пчхи! Чхи!..

Нас застає перед хатою моя братова Бруха. Ми тримаємось за груди і без упину чхаємо.

- Що з вами? Чого це ви всі розчхалися? - питає Бруха.

Але ми не можемо вимовити й слова. Тільки тицяєм руками вбік хати. Бруха заскакує туди, миттю вихоплюється назад червона як буряк і напускається на Елю:

- Що я тобі ка… Апчхи! Пчхи! Пчхи!..

Підходить наша опецькувата сусідка Песя. Вона теж хоче знати, що в нас скоїлось. Але ніхто не може вимовити й півслова.
Киваємо їй на хату. Вона заходить і тут-таки вискакує надвір:

- Що ви тут учво… Чхи! Чхи! Чхи!..

Іде її чоловік, палітурник. Він дивиться на нас і сміється:

- Чого це на всіх вас напало чхання?
- А ви спробуйте зайти ту… Апчхи! Чхи! - каже мама.
- Я знаю, що це, - вибігши з хати, каже крізь сміх Песин чоловік. - Я понюхав. Це… Пчхи! Пчхи!.. Чемериця.

Він хапається обома руками за груди і смачно чхає разом із нами.

Після кожного чхання палітурник підстрибує, стає навшпиньки, чхає і знов підстрибує, і знов чхає…
За півгодини чхають уже всі наші сусіди й сусідки з їхніми дядьками, тітками, троюрідними родичами та всіма знайомими - вся вулиця від краю до краю чхає і чхає без кінця.

Джерело: Острів знань
Автор: Переклав з мови ідиш Є.Райцин. Намалював Яким Левич. Журнал "Малятко", № 4, 2008

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна