Закрити
Радимо почитати ще...
16 Серпня 2006, 00:00 , Переглядів: 3666
FacebookTwitterLivejournal
Радимо почитати ще... Фото: http://georgesaylor.blogspot.com Радимо почитати ще..

Продовження рубрики. Цього разу - менш відомі, але не менш достойні вашої уваги автори

Продовжую рубрику "Радимо почитати". Цього разу - тексти для тих, хто знає смак у добрій книзі. Все рекомендоване можна листати як вдома у світлі настільної лампи, так і в метро. Стилі різні, починаю рекомандувати поезію. Більшість є в Інтернеті в електронному варіанті, але автори менш відомі, аніж попередні. Приємного Вам чтива!

Українська та зарубіжна література


1. Валерій Шевчук. "Дім на горі", "На полі смиренному", "Голос трави", "Срібне молоко". Шевчук – один з небагатьох  українських письменників, що вміють бути сучасними і разом з тим "поза часом". Він витворив власний стиль – переплетіння бароко, модерну і постмодерну. А "Голос трави" - твір, близький до "магічного реалізму" Маркеса, але на українській основі, надзвичайно цікавий і водночас філософський. "Книжки Валерія Шевчука не можуть залишити байдужими. Вони написані особливою мовою, мають ґрунтовні історичні дослідження та полонять читача з перших сторінок. Сам же письменник переконаний, що жодної магії в його творчості немає, є лише любов і намагання пізнати світ". Суб-думка коментатора: починайте з "Голосу трави". Читати повільно, вдумуючись у деталі. І Вас "закрутить"….

2. Василій Ян. "Чингисхан", "Батый", "К последнему морю". Зразок якісної історичної прози. Все точно аж до деталей, але й захоплююче. Три романи об’єднані спільною темою – завоювання монголів під керівництвом спочатку Чингізхана, а потім Батия. Все сплелося разом – історія країн і особистостей, війни, інтриги, пригоди і кохання. "В цій повісті показані зразкова доблесть - і ниці підсти, відчайдушна боротьба за свободу - і жорстоке насильство, підла зрада - і вірна дружба" Суб-думка коментатора: Яну вдалося майже неможливе – писати "ні за кого". Завоювання Русі, яке є темою 2 романів – тема болюча, але описана так майстерно, що немає очорнення, співчуваєш русичам, розумієш монголів…
 

3. Грицько Чубай. Поезії. Про нього мало чути. Тільки пісні, виконувані його сином – лідером "Плачу Єремії". Їх автор – поет із "туманного" покоління семи десятників, який вміє писати про глобальне - без зайвої патетики, а про конкретно-людське – без банальності, і завжди це цікава, самобутня, "густа" поезія. "Григорій Чубай - ще одне печальне ім'я серед поетів, які покинули нашу поезію на своєму світанку життя. Передчасність завжди гірка, коли вже ніколи не відчуєш енергії таланту. Тож нехай його молоде, чесне, нерозбазарене слово послужить ще одним товаришем нашій безсмертній поетичній дорозі" Суб-думка коментатора: для всіх, хто хоче відкрити справжнє обличчя української поезії. Традиції і новаторство мирно уживаються в межах одного твору. Свого часу віддав за збірку півстипендії. І досі не жалію.

4. Лайош Мештергазі. Загадка Прометея. Об’єднати в одному творі роман, есе та розвідку та перетині історії, міфів та наукової фантастики – завдання нелегке. Стиль унікальний у світовій літературі. Один з критиків порівняв його з холодним шампанським – спочатку відчуття нейтрально-байдужі, потім "ловиш" смак, а потім п’янієш.  "Шпигуноман, прочитавши Мештергазі, подумав би, що той - глибоко законспірований в рядах "альтернативників" розумний і дотепний диверсант, що езоповою мовою філософської прози хоче винести їм вирок. Чи принаймні задати питання, на які вони не насміляться відповісти.Не насміляться навіть показати, що вони зрозуміли суть цих питань..." Суб-думка коментатора: моє відкриття-2006. Не історія, не фантастика, не реконструкція, не наука, а все це, разом взяте, і ще багато іншого.

 

Наступна

Обговорення (3)
monach 17 Серпня 2006, 20:03
з усього читав Василія Яна "Чінгісхан" та "Батий" - приєднуюся до думки автора, книги справді варті прочитання
Мавпа 19 Серпня 2006, 02:19
Почитайте "Игру в Бисер" Г.Гёссе...не пожалеете. smiley
trident 19 Серпня 2006, 10:26
Про "Glassperlenspiel" Гессе писав у першій частині "Радимо почитати". ІМХО, до такого твору треба мати дуже серйозну читацьку підготовку. Знаю масу вельми освічених людей, зокрема гуманітаріїв, які "Гру" так і не дочитали ("не йде"smiley. Тому і не рекомендую.
Видалити Відміна
Забанити Відміна