Закрити
Радимо почитати
09 Серпня 2006, 00:00 , Переглядів: 2947
FacebookTwitterLivejournal
Радимо почитати Радимо почитати

Добірка творів зарубіжної літератури з анотаціями, вартих Вашої уваги.

Мабуть, філолог - це не тільки професія, а й карма. Стихійно склалося, що люди просять мене дати щось почитати або скласти добірку-рекомендацію. Після прочитання отримував відгуки, а іноді - навіть книги назад. Так і утворився своєрідний the best літератури, рекомендованої до прочитання. Його Вам і пропоную.

Добірка доволі суб'єктивна, однак оцінки читаючої публіки теж враховані. Я ж керуюся гаслом "якість - вище часу і напрямку", тобто сюди потрапили виключно якісні твори абсолютно різних течій. Подаю короткий коментар до кожної книги з анотацією та вказівками до прочитання.

Зарубіжна література


1.Борис Віан. "Пена дней", "Осень в Пекине", "Сердцедер", "Красная трава". Читати у вказаному порядку. "Пену дней" - тільки у перекладі Л.Лунгіної (є і в паперовому варіанті). Переклад Ляпицького категорично не раджу. Український переклад ("Шумовиння днів", видано "Фоліо" в 1997 році) посередній. Віан - французький сюрреаліст другої половини ХХ століття. Його романи - це відображення нашого світу в уяві автора і його мови. Це сумна лірика в прозі, суміш гротеску жартів та сліз.   "Віан уміло грається з літературною реальністю, свідомо підвищуючи частку умовності оповіді. Але сюрреалістична хвиля не заливає героїв з головою: здорова і строго відміряна частка абсурду, вплетена в тканину сюжету, надає додаткове вічуття свободи і не більше". Суб-думка коментатора: текст базовано на мовних іграх, тому переклад дуже важливий! Віан - мій улюблений прозаїк.

2. Герман Гессе. "Сіддхартха". "Нарцис та Гольдмунд". Для тих, хто вважає Пауло Коельйо "попсою". Та ж ідея (пошуки себе у світі, пошуки сенсу життя), але на якісно кращому рівні. Раджу ці дві повісті, особливо в українському перекладі. "Сіддхартха - людина Сходу. Він знаходиться у тій порі юності, коли 'біография душі' - на самому початку, коли тільки-но починається шлях до істини, який усякий, хто вступає в життя, мусить пройти сам, повністю випивши чашу помилок і просвітлень..." Суб-думка коментатора: я зустрічав мало людей, які прочитала "Гру в бісер" повністю без скепсису щодо "загруженості" тексту. Не лякайтеся, рекомендовані тексти простіші і "читабельніші". З "Гри" раджу прочитати першу частину і "Три життєписи Йозефа Кнехта". Якщо Гессе "піде", беріться за "Степового вовка".

3. Артуро Перес-Реверте. "Клуб Дюма, или тень Ришелье", "Фламадская доска", "Учитель фехтования", "Кожа для барабана, или Севильское причастие". Белетристика, але надзвичайно талановита. Його історичні детективи читаються на одному диханні і захоплюють надовго. Автор веде читача заплутаними коридорами історії та інтриги аж до розв'язку загадки. Не так "замутно", як в Умберто Еко, але й не так "претензійно", як в Дена Брауна. "Артуро Перес-Реверте — людина епохи Відродження, вічний мандрівник книжними морями, що випадково причалив до берегів нашої епохи. його читачам вельми пощастило - автор знає безліч історій, захоплюючих і жахливих, ліричних і абсурдних. Він розкаже нам про те, чого ми самі і уявити не можемо, бо географія його уяви не має меж, а розповідати він уміє". Суб-думка коментатора: не любитель я масової літератури, але коли до рук потрапив Реверте, то я його не випустив, поки не дочитав останній роман.

4. Хуліо Кортасар. "Игра в классики" Латиноамериканська проза. Кількість проблем, пов'язаних з людиною та світом, які піднімаються у цьому романі, не піддається обчисленню. Цікава "скачкова" композиція створює цікаві ефекти та асоціації. В передмові міститься порядок, у якому треба читати розділи. Можна і по порядку, але так цікавіше. "Ця книга певним чином є кілька книг... Так починається роман, який Хуліо Кортасар вважав кращим у своїй творчості. Гра в класики - дитяча забавка. Але Кортасар зіграв у неї, будучи зрілою людиною. І після виходу роману вже ніхто не відважиться сказати, що стрибати на одній ніжці по намальованих квадратах - заняття, не здатне змінити погляд на світ". Суб-думка коментатора: читається дуже важко, а тому слід забути думку "проковтнути" роман за пару днів. Читати краще повільно - тоді коефіцієнт розуміння буде більшим. Автор радить читати твір 2 рази, я б порадив 3 і більше, в тому числі з кінця.

Далі

Обговорення (2)
monach 16 Серпня 2006, 19:38
Наразі читаю роман Бернарда Вербера "Ми боги" ... досить цікава річ. не дочитавши ще до кінця важко сказати в чому суть ... щось середнє в суміші з гри в цивілізацію, до певної міри розважальної філософії та теології .... в принципі роман читається дуже приємно ...
торшерчик 29 Травня 2008, 12:32
прочитала Гессе "Сіддхартаха". давно я таких цікавих книжок не читала для тих хто теж забажає пррочитати раджу спочатку дізнатится дещо про буддизм, що таке саснсара. нірвана та хто такі брахамниі самани, взнати про касти Індії і все, якщо захлчете краще зрозуміти книгу, то дізнаєтесь більше про , на мою думку, найрозмунішу релігію
Видалити Відміна
Забанити Відміна